п [п] – приголосний, твердий, глухий, парний; про [а] – голосний, ненаголошений: л [л'] – приголосний, м'який, дзвінкий, непарний; я [а] – голосний, ударний.
«поля» за складу склад слова: підлога – корінь, я – закінчення, підлога – основа слова.
Звуко–літерний розбір прийнято робити за таким алгоритмом:
- Кількість складів, наголос.
- Повна транскрипція слова.
- Голосні звуки: ударний або ненаголошений, якою буквою позначений.
- Згідні звуки: дзвінкий, сонорний чи глухий, парний чи непарний; твердий чи м'який, парний чи непарний; якою літерою позначено.
поле — слово з 2 складів: по-ле. Наголос падає на перший склад. У слові 4 літери та 4 звуки.